.JPG)
.JPG)
11 січня - День заповідників і національних парків України
11 січня – День заповідників і національних парків у світі почали вперше відзначати в 1997 році з ініціативи Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи.
Сучасний вид заповідання для збереження залишків природи (окремих природних комплексів чи їхніх частин), який уже можна назвати класичним, почав формуватися з кінця 20-х років 20 століття (створювалися перші заповідники та пам’ятки природи) і набуває значного розвитку з 80-х років з організацією різних типів заказників і національних природних парків.
Багато регіонів України охоплені воєнними діями унаслідок російської агресії. Значних втрат зазнають природоохоронні об’єкти. З початку війни було окуповано 17 національних парків, три природних заповідники та три біосферних заповідники. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, до 900 природоохоронних територій площею 1,2 мільйона гектарів, що становить близько третини площі всього природно-заповідного фонду, сьогодні окуповані або ж на їхній території ведуться бойові дії. Зараз території поступово звільняються, інші – все ще під окупацією, і, зрозуміло, що вести природоохоронну діяльність там практично неможливо ні державним органам влади, ні громадським організаціям.
Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників і 10 національних природних парків. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (на території та акваторії Херсонської та Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», національні природні парки Азово-Сиваський, «Олешківські Піски», Джарилгацький (Херсонська область), «Великий луг» та Приазовський (Запорізька область), «Білоберіжжя Святослава» (Миколаївська область), «Меотида» (Донецька область), «Кремінські ліси» (Луганська область) та «Чарівна Гавань» (АР Крим).
У зоні ризику опинилися 2,9 млн га Смарагдової мережі, території якої є значною частиною природоохоронної мережі Європи і яка охороняється у межах законодавства ЄС та Ради Європи. Також під загрозою знищення перебуває 16 об’єктів, які захищаються Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, площею майже 600 тис. га. Ці території мають міжнародне значення, як середовища проживання водоплавних птахів. Водно-болотне угіддя «Архіпелаг Великі та Малі Кучугури» площею 7740 га нині деокуповане, втім, через близьке розташування до лінії фронту перебуває під загрозою знищення.
Природні екосистеми потерпають через фортифікаційне будівництво, пошкодження їх вибухами, військовим транспортом тощо; ліси згорають та переживають неконтрольовану заготівлю деревини на військові потреби та обігрів. Ті природоохоронні території, що мають спеціальні адміністрації, позбавлені можливості отримати фінансування, для забезпечення повноцінного функціонування заповідників та парків.
Реальний рівень шкоди об’єктам природно-заповідного фонду через війну оцінити неможливо. Адже в багатьох місцях тривають активні бойові дії, створюються численні обмеження для природоохоронної діяльності на тимчасово окупованих територіях.
Війна вплинула на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунти. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. Збереження, примноження, дбайливе і раціональне використання безцінного національного скарбу – обов’язок не лише працівників установ природно-заповідного фонду, але й кожного жителя краю, адже ми повинні пам’ятати, що зберігаємо все це для наших нащадків.
Джерело: https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=3971
Коментарi